Препарати заліза

Заліза гліцерофосфат — сіль окисного заліза гліцерофосфорної кислоти, що містить 18 % заліза і 14,9 % фосфору.

Стимулює функцію кровотворних органів, підвищує вміст гемоглобіну в еритроцитах, є джерелом фосфору, покращує обмін речовин, стимулює ріст кісткової тканини і діяльність нервової системи, підвищує резистентність організму молодих тварин.

Застосовують при гіпохромних залізодефіцитних анеміях, виснаженні, загальній слабості, для лікування аліментарної анемії поросят.

Форма випуску: порошок у пакетах по 5… 10 кг, таблетки по 0,5 г.

Дози: перорально поросятам для профілактики анемії з 5…7-денного віку по 0,5…1,0 г через 24 год протягом

5…10 днів, собакам — 0,25…0,5, лисицям і песцям — 0 2 0,4 г.

Заліза лактат – повільно розчиняється у воді, але легко всмоктується. Подразнює слизові оболонки і може викликати рвоту. Застосовують при гіпохромних анеміях.

Форма випуску: порошок.

Дози: перорально коням і коровам — 1…3 г, вівцям – 1, свиням — 0,3…1,0, собакам — 0,02…0,1, курам — 0,005 – 0,01 г.

Фероглюкін-75 — комплексна сполука заліза гідроксиду з декстраном. В 1 мл містить 75 мг заліза. Застосовують для компенсації дефіциту заліза, профілактики залізодефіцитної анемії тварин і хутрових звірів, підвищення резистентності організму.

Форма випуску: рідина у флаконах по 100, 200 і 400 мл.

Дози: внутрішньом’язово 2-тижневим і старшим поросятам — 0,7…1,3 мл/кг, телятам — 0,2—0,3, ягнятам — 0,7, хутровим звірам — 0,7 мл/кг 1 раз на 10 днів; з профілактичною метою поросятам на 3—4-й день після народження вводять 2—3 мл. Можна вводити перорально через 8… 12 год після народження в дозі 2—3 мл і повторно на 10… 14-й день. Телятам і лошатам вводять внутрішньом’язово 5…8 мл на 3—4-й день, ягнятам — 3—4 мл на 5—6-й день після народження. Свиноматкам за 10…15 днів до опорсу вводять внутрішньом’язово 10 мл фероглюкіну.

При гострому авітамінозі Е застосування фероглюкіну протипоказано.

Декстрофер-100 — комплексна сполука гідроксиду тривалентного заліза і низькомолекулярного декстрану. В 1 мл міститься 95…105 мг заліза. Сприяє збільшенню кількості еритроцитів. Застосовують для профілактики та лікування анемії молодняка тварин.

Форма випуску: рідина у флаконах по 100 мл.

Дози: внутрішньом’язово з профілактичною метою поросятам на 2—3-й день після народження вводять 1 — 2          мл; з лікувальною метою у 2 —3-тижневому віці — 1,0… 1,5 мл/кг. Повторно вводять через 10 днів. Телятам і лошатам — 5…10 мл протягом 7—10 днів; ягнятам, козенятам — 2 — 3    мл 2 рази з інтервалом 7…10 днів.

Урзоферан — розчин заліза в карбоксиметилдекстрані. Компенсує нестачу заліза в організмі та стимулює еритропоез. Застосовують для лікування й профілактики анемії у поросят.

Форма випуску: рідина у флаконах по 50 мл.

Дози: внутрішньом’язово поросятам-сисунам — 5 мл в перші дні життя. Супоросним свиноматкам вводять 1 мл розчину за 3—4 тижні до опоросу.

Фероанемін — комплексна сполука заліза з діетилентриамінпентаодтовою кислотою. В 1 мл міститься 38…42 мг заліза. Проявляє антианемічну дію. Залізо у складі фєроанеміну не зв’язується з триметиламіно-оксидазою, легко всмоктується в кишечнику і кумулюється в печінці, забезпечуючи нормальну функцію кровотворних органів.

Застосовують для профілактики залізодефіцитної анемії норок. Кращий ефект фероанемін дає при введенні вітаміну Е в дозі 5 мг на норку. Вводять фероанемін перорально у формі водного розчину 1:3… 1:10, який змішують з кормом. Дають 20 мг заліза на 1 норку через день протягом 4 міс. (з червня по жовтень), а з грудня по березень згодовують тваринам із пониженим вмістом гемоглобіну крові в дозі 0,5 мл.

Форма випуску: рідина у флаконах.

Феродекс — комплексна сполука декстрану з тривалентним залізом в 0,7 %-му розчині натрію хлориду. В 1 мл міститься 75 мг заліза.

Має високу фізіологічну активність, швидко резорбується, не викликає місцевої реакції та небажаних побічних явищ, його добре переносять тварини. Застосовують для профілактики й лікування аліментарних анемій.

Форма випуску: рідина в ампулах по 10 мл і флаконах по 100 і 250 мл.

Дози: внутрішньом’язово поросятам з профілактичною метою — 1,5…2,0 мл, з лікувальною — 2…4, телятам, лошатам — 5…10 мл 1—2 рази на день, вівцям — 3…5, песцям, собакам, котам — 1… 3 мл.

Стимулятори кровотворення

21.06.2011 - 23:24 | Категорія: Стимулятори кровотворення

При інфекційних і паразитарних захворюваннях, що супроводжуються зменшенням кількості форменних елементів крові, застосовують препарати, що впливають на кровотворення, тобто стимулятори лейко і еритропоезу.

Стимулятори лейкопоезу сприяють утворенню лейкоцитів за рахунок збільшення кількості гранулоцитів. їх застосовують для лікування лейкозів та лейкопеній, агранулоцитозу та гранулопитопенії токсичного походження, що виникає після тривалого застосування сульфаніламідів, нітрофуранів, левоміцетину, аміназину.

З препаратів, що стимулюють лейкопоез, застосовують пентоксил. Він сприяє росту клітин, посилює фагоцитарну функцію лейкоцитів, проявляє протизапальну дію. Натрію нуклеїнат стимулює лейкопоез, збільшує кількість зернистих лейкоцитів в периферичній крові. Тезан застосовують для запобігання пошкодженню шкіри, а цистаміну ди- гідрохлорид і батилол — для профілактики й лікування лейкопенії при променевій хворобі.

Стимулятори еритропоезу прискорюють регенерацію крові та сприяють збільшенню кількості зрілих еритроцитів у периферичній крові, покращують синтез гемоглобіну. Як стимулятори еритропоезу застосовують вітаміни В6, В12, фолієву кислоту, препарати заліза, міді, кобальту.

Залізо входить до складу гемоглобіну, міоглобіну й дихальних ферментів. Воно всмоктується в іонізованому стані в основному у дванадцятипалій кишці, частково в шлунку й тонкому кишечнику. Всмоктування заліза посилює хлористоводнева й аскорбінова кислоти, а його засвоєнню сприяють солі кобальту, міді, марганцю. Зменшують засвоєння заліза солі кальцію, фосфору, органічні кислоти, які гальмують іонізацію солей заліза. Воно краще всмоктується з травного каналу жуйних тварин, гірше — м’ясоїдних. У стінці шлунка та кишечника залізо утворює з апоферитином феритин. В крові трансферин відбирає залізо від феритину й утворює феротрансферин, який транспортує залізо до тканин. Там апоферитин знову відбирає залізо від феро- трансферину й утворює феритин, що служить резервною кормою заліза и депонується в печінці, селезінці та кістковому мозку. Основна маса заліза використовується для утворення гемоглобіну.

Дефіцит заліза в організмі виникає при хронічних втратах крові, токсичних анеміях, післяродовій гемоглобінурії у корів, катарах шлунково-кишкового каналу. У поросят- сисунів з молоком надходить недостатня кількість заліза, а його запасів після народження вистачає лише на 10…15 днів. Нестача заліза викликає анемію, що буває гемолітичного та аліментарного походження.

При анеміях з лікувальною метою застосовують сполуки двовалентного заліза, які порівняно із сполуками тривалентного заліза не подразнюють слизових оболонок й легше всмоктуються. У травному каналі вони швидко окислюються і утворюють малорозчинні солі. Застосування препаратів заліза разом з хлористоводневою або аскорбіновою кислотами покращує всмоктування його в кишечнику. Препарати заліза більш ефективні при аліментарних анеміях і не дають бажаного ефекту при гострих втратах крові.

Дефіцит заліза поповнюють залізодекстранами — комплексними сполуками тривалентного заліза з низькомолекулярними декстранами (поліглюкін) у вигляді колоїдних розчинів, що повільно розщеплюються і звільняють залізо, яке легко засвоюється в організмі тварин і використовується для синтезу гемоглобіну. Залізодекстрани всмоктуються повільно і на 5…7 днів забезпечують організм залізом. Після внутрішньом’язової ін’єкції залізо у формі комплексних сполук знаходиться в депо.

Препарати заліза застосовують при анеміях і для стимуляції росту молодих тварин.

Поліглюкін, Гемовініл

21.06.2011 - 23:04 | Теґи: | Категорія: Замінники крові

Поліглюкін (Polyglucinum) — 6 %-й колоїдний розчин частково гідролізованого декстрану (полімер глюкози) в ізотонічному розчині натрію хлориду.

Форма випуску: рідина у флаконах по 400 мл.

Дози: внутрішньовенно — 15…25 мл/кг.

Гемовініл (Haemovinilum) — 3,5 %-й розчин высокомолекулярного полівінілпіролідону.

Форма випуску: рідина у флаконах по 200 і 500 мл.

Дози: внутрішньовенно великим тваринам — 1…3 л, дрібним — 100…200 мл.

Гемодез (Haemodesum) — 6 %-й водно-сольовий розчин низькомолекулярного полівінілпіролідону. Містить солі натрію, калію, кальцію, магнію, хлору в ізотонічній концентрації.

Форма випуску: рідина у флаконах по 100, 250 і 400 мл.

Дози внутрішньовенно великим тваринам — 500… 1000 мл, дрібним — 50…100 мл.

Гідролізин Л-130 (Hydrolysinum L-130) одержують шляхом кислотного гідролізу білків крові великої рогатої худоби. Проявляє антитоксичну дію. Застосовують як замінник плазми крові та продукт парентерального живлення при інфекційних захворюваннях.

Форма випуску: рідина у флаконах по 400 мл.

Дози: внутрішньовенно або підшкірно телятам — 50…150 мл, поросятам — 10…20 мл.

Амінопептид (Aminopeptidum) — продукт ферментного гідролізу білків великої рогатої худоби. Має антитоксичну дію. Являє собою розчин амінокислот і пептидів.

Форма випуску: рідина у флаконах по 250, 300 і 500 мл.

Дози: внутрішьовенно або підшкірно коням — 2000 мл вівцям — 200 мл.

Огляд замінників крові

21.06.2011 - 23:01 | Теґи: | Категорія: Замінники крові

Втрата великої кількості крові при травматичних пошкодженнях тканин або операціях, а також захворюваннях, що супроводжуються гемолізмом крові (кровопаразитарні та гельмінтозні захворювання), зумовлює зменшення в організмі об’єму крові. Це призводить до зниження кров’яного й осмотичного тиску, порушення живлення й дихання тканин, що може викликати колапс і шок. Для компенсації втраченої води та електролітів, поповнення об’єму крові у ветеринарній практиці не застосовують переливання крові, тому що у тварин багато груп крові (у корів — 40, а у свиней ще більше). Застосовують у таких випадках замінники плазми, які не викликають анафілактичного шоку.

Замінники плазми крові за цінністю неоднакові й компенсують лише окремі функції крові. За складом вони поділяються на сольові, колоїдні замінники та білкові гідролізати.

Сольові замінники — розчини електролітів в ізотонічній концентрації. До їх складу входять вода і солі кальцію, натрію, мігнію або глюкоза. Сольові замінники розбавляють кров, збільшують її об’єм, підвищують кров’яний і частково осмотичний тиск та стимулюють утворення лімфи, їх застосовують при збезводненні організму. Як сольові замінники застосовують 0,9 %-й розчин натрію хлориду в дозі 4—5 мл/кг, 10 %-й розчин кальцію хлориду (0,5…1,0), 5 %-й розчин глюкози (4—5), рідину Рінгера або Рінгера Лока (4—5 мл/кг), які водять внутрішньовенно кілька разів на день.

Колоїдні замінники плазми крові мають значний об’єм води, солі електролітів (натрію, калію, кальцію, магнію, хлору в ізотонічній концентрації) і колоїдні речовини, які затримують вихід рідини в тканини. Вони довго циркулюють в кров’яному руслі й не викликають набряків. За добу з організму виводиться близько половини введеного розчину. Колоїдні замінники плазми збільшують об’єм крові в судинах, підвищують кров’яний і осмотичний тиск і проявляють антитоксичну дію. Такі розчини перед введенням підігрівають до температури 37 °С. Краще вводити їх дрібними дозами за 3 прийоми. Необхідно слідкувати за диханням і станом слизових оболонок у тварини. Наявність ціанозу свідчить про побічну дію препарату.

Білкові гідролізати — продукти розщеплення білків крові великої рогатої худоби з додаванням глюкози. Найцінніші замінники плазми крові, тому що містять легкозасвоювані мікроелементи та амінокислоти. Наявність електролітів забезпечує підвищення кров’яного й осмотичного тиску. Вони проявляють антитоксичну дію, не мають анафілактичних властивостей. Розчини білкових гідролізатів підігрівають до температури 37 °С і вводять внутрішньовенно 1—2 рази на добу протягом 3—4 днів.

Натрію цитрат, Гепарин

21.06.2011 - 22:48 | Теґи: | Категорія: Антикоагулянти крові

Натрію цитрат – додають до крові в кількості 1 % або 10 мл 5 %-го розчину на кожні 100 мл крові. З кальцієм крові він утворює лимоннокислий натрій, тому фібриноген не переходить у фібрин. Великій рогатій худобі внутрішньовенно вводять 100…200 мл 5 %-го розчину.

Форма випуску: порошок, 5 %-й розчин в ампулах по 5 мл для ін’єкцій.

Гепарин — природний фермент гігантських клітин печінки. Він гальмує перетворення фібриногену у фібрин, знижує активність протромбіну, запобігає прилипанню тромбоцитів до стінок судин і перешкоджає їх адгезії. Після внутрішньовенного введення діє негайно, після внутрішньом’язових або підшкірних ін’єкцій — через 45…60 хв. Антикоагулююча дія триває 4…6 год. Застосовують для профілактики тромбоемболій, при нефритах, дегідратації крові й місцево для попередження зсідання донорської крові.

Форма випуску: флакони по 5 мл з активністю 5 або 20 тис. ОД.

Дози: внутрішьовенно — 50…100 ОД/кг вводять 3…5 разів на день. Місцево дають 2—3 ОД/мл крові.

Дикумарин – блокує в печінці прокор-вентин і пригнічує активність вітаміну К, гальмує утворення протромбіну. Дія проявляється через 48…72 год і триває 2… 4 дні. Застосовують для профілактики тромбозів, емболій, тромбофлебітів.

Форма випуску: порошок, таблетки по 0,01 і 0,1 г. Список А.

Дози: перорально коням — 0,5…2,0 г, коровам — 0,8…2,5, свиням — 0,04…0,20, собакам — 0,02…0,10 дають 2—3 рази на добу.

Неодикумарин – викликає в 5 разів слабшу, ніж дикумарин, антикоагулюючу дію, яка проявляється через 2 і триває 36 год. Він менш токсичний.

Форма випуску: таблетки по 0,1 г. Список А.

Сторінка 1 з 2412310...Остання »